Посіяти зернові й зібрати врожай — одне із пріоритетних завдань на підконтрольних Києву територіях. За тим, що і скільки сіють українці, спостерігає весь світ. Адже Україна — один із найбільших постачальників пшениці, ячменю, кукурудзи та олії у світі. Без українських зернових на світ чекає велика продовольча криза. Але найперше Україна повинна подбати про власні продуктові запаси. Як війна впливає на аграрну сферу, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Що і де сіють?

У Міністерстві аграрної політики та продовольства підрахували, що цьогоріч площа ранніх ярових культур становитиме 14,403 млн. га, що на 2,513 млн. га менше від минулого року. У відомстві очікують принаймні 75% виконання плану посівних.

Станом на 21 квітня аграрії засіяли 70% від прогнозованих площ ранніх ярових. За інформацією Мінагрополітики, у 9 областях посівна ранніх культур повністю завершена. Це — Вінницька, Волинська, Закарпатська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська та Хмельницька області.

Тим часом на Житомирщині поки що засіяно 25% від запланованих площ. За словами начальника Житомирської ОВА Віталія Бунечка, нині збільшуються посіви гречки, проса та кормових культур. Місцевим фермерам допомагають іноземні компанії, які надали понад 143 тонни насіння кукурудзи.

За даними Мінагрополітики, найбільше українські аграрії посадили соняшника (896 тис. га), ярого ячменю (802,2 тис. га), картоплі (366,2 тис. га), кукурудзи (323,2 тис. га), ярої пшениці (164,4 тис. га), цукрових буряків (155,6 тис. га), вівса (127,4 тис. га). Також посіяно сою, ярий ріпак, горох, гречку та просо.

При цьому 7,6 млн. га полів зайняті під озимою пшеницею, житом, ячменем, а 1,4 млн. га — під ріпаком. Поки невідомо, яка частина цих площ потрапила у зону активних бойових дій чи окупацію.
Воєнні перешкоди

У деяких районах посівна кампанія — під загрозою зриву через заміновані росіянами поля, знищену сільгосптехніку, вкрадене зерно чи брак робітників. У деяких регіонах питання сіяти взагалі не стоїть, тому що там тривають активні бойові дії.

Як розповів прес-офіцер ДСНС Олександр Хорунжий під час брифінгу в медіацентрі «Україна», поля у районах, прилеглих до зон бойових дій, всіяні вибухонебезпечними предметами. Зокрема, частинами ракет, снарядами, гранатами. Така небезпека існує у Чернігівській, Сумській, Харківській областях. У ДСНС закликали фермерів не наближатися до таких предметів та негайно викликати рятувальників.

У Луганській області посівна не розпочалася через активні бойові дії. Хоча окупанти у Сватівському районі намагаються змусити фермерів сіяти під обстрілами. За інформацією омбудсмена Людмили Денісової, ватажки самопроголошеної «ЛНР» погрожують ув’язнити аграріїв і конфіскувати сільгосптехніку, якщо вони не розпочнуть посівну. Причому, майбутній урожай окупанти планують відібрати.

Схожа ситуація — у тимчасово окупованій Борівській громаді на Харківщині. Там російські війська пошкодили або викрали с/г техніку, а тепер вимагають від аграріїв почати посівну.

Загрози світовій продовольчій безпеці

За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, у 2021 році Україна постачала с/г продукцію до більш як 180 країн світу, причому, 30% експорту йшло до ЄС. Загалом Україна забезпечує продовольством 400 млн. людей у світі.

Найбільш залежні від української пшениці — країни Африки та Середнього Сходу. Для прикладу, 28% пшениці, яку споживає Індонезія, завозиться з України. У Бангладеші — 21%. У Єгипті 80% пшениці є імпортом з України та РФ.
«Сьогодні наші аграрії не менш мужньо та віддано тримають свій фронт. За ними — майбутня продовольча безпека країни та світу. Дякуємо їм за сміливість і відданість своїй справі», — зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Війна, яку Росія розв’язала в Україні, уже зачепила 25% світової торгівлі зерном і спричинила продовольчу інфляцію. Якщо Росію не зупинити, то на світ чекають продовольча, енергетична і фінансова кризи, наголошують експерти.

 

Веселим олівцем

Фотоетюд

Літні забави.

Фото Володимира СОБОЛЯ.

Лінки